Отруєння ізоніазидом собак та кішок (тубазидом)

Ізоніазид (тубазид) – одна з найпоширеніших і найнебезпечніших отрут для собак і кішок.

Саме його часто розкидають догхантери у місцях вигулу собак.

Ізоніазид – препарат для лікування туберкульозу у людини. Надзвичайно токсичний для тварин, насамперед для собак. Кішки стійкіші до його дії.

Ознаки отруєння:

Симптоми проявляються дуже швидко, протягом 30 хвилин - 3 годин з моменту отруєння.

1. Занепокоєння.

2. Нетипова поведінка.

3. Лай, вий.

4. Слинотеча.

5. Блювота.

6. Тремтіння.

7. Судоми.

Як допомогти?

Крок 1

За найменшої підозри на отруєння ізоніазидом собак та кішок ваше завдання якнайшвидше опинитися у ветеринарній клініці. Рекомендовано завчасно попередити про таку ситуацію працівників, повідомивши про симптоми і орієнтовний час прибуття.

Ізоніазид швидко всмоктується у тонкому кишечнику, тому застосування сорбентів, проносних, клізм - марне гаяння часу.

Крок 2

Намагатися викликати блювання має сенс тільки якщо ви впевнені, що собака щойно з'їла отруту. Якщо минуло понад 15-30 хвилин після поїдання або з'явилися ознаки отруєння - це марно і навіть небезпечно.

Блювоту можна викликати розчином перекису водню 3%, розвівши її з водобю 1:1, доза: 2-5 мл/кг ваги тварини.

Крок 3

Антидот - піридоксин (вітамін В6). Для нейтралізації отрути він вводиться внутрішньом'язово у великій дозі 1 мл/кг. Так як обсяг великий, можна зробити декілька уколів і різні місця. Якщо розумієте, що немає можливості швидко дістатися до лікарні, можна ввести препарат самостійно. Якщо знаєте, що у вашому районі регулярно цькують тварин - краще мати запас препарату вдома з розрахунку на вагу вашого вихованця.

Подальша допомога можлива лише у ветклініці: зменшення судом, боротьба з ускладненнями, інфузійна терапія (крапельниці) із застосуванням сечогінних засобів для прискорення виведення отрути з організму.