Порода Мейн-Кун. Опис та поиширені хвороби

Мейн-куни відомі своїм великим розміром. Це справжні леви серед котів. Вони мають напівдовгу шерсть та пишний хвіст. Але незважаючи на свій грозний вигляд, вони зовсім не агресивні.

Порода Мейн-кун. Опис

Представники цієї породи прийшли до нас з Америки.  Мейн-кун має величезні розміри, потужне м'язисте тіло і сильні лапи. Вуха великі і високі, широкі біля основи і звужуються до загостреного кінчика. Кошенята мейн-кунів повільно розвиваються фізично. Їх повний потенційний розмір, як правило, досягається лише у віці від трьох до п'яти років.  Мейн-кунів можна побачити майже у всіх традиційних кольорах і візерунках (всього 64). Найбільш рідкі окраси: шоколадні, бузкові або сіамські.  Найпоширенішим забарвленням і малюнком є коричневий класичний або макрелевий таббі з білим або без нього.

Якщо улюбленця щось турбує, звертайтесь до наших спеціалістів для онлайн консультації, будемо раді допомогти:

Онлайн консультація

Темперамент

👉 Мейн-куни часто відзначаються своєю спокійною натурою і великою терпимістю. Їх не легко роздратувати. 

👉 Ці коти зазвичай дуже прив'язані до своїх господарів і дуже схильні до прояву ласки і уваги. Вони часто стають вірними супутниками своїх власників і можуть слідувати за ними по п'ятах.

👉 Мейн-куни – дуже розумні коти і досить легко навчаються командам та трюкам. Вони можуть вельми полюбляти інтелектуальні вправи і головоломки.

👉 Незважаючи на свою величезну масу, мейн-куни зазвичай дуже активні і люблять гратися. 

👉 Деякі мейн-куни можуть бути голосливими і виражати свої почуття і думки досить гучно. Вони часто "розмовляють" зі своїми власниками. Від мейн-кунів можна почути різні нетипові звуки, наприклад: щебетання, пищання. Також у них дуже розвинена мова тіла.

Генетичні захворювання, до яких схильні мейн-куни 

Незважаючи на те, що коти мейн-куни вважаються витривалою породою, у них є деякі спадкові проблеми зі здоров’ям. До них відносяться: 

1️⃣Гіпертрофічна кардіоміопатія (ГКМП) – найпоширеніша форма серцевого захворювання у кішок. Дуже важливо обстежувати на наявність цієї хвороби як котів та кішок, які приймають участь у розведенні, так і планово обстежувати домашніх улюбленців. Основний метод діагностики - ехокардіографічне дослідження серця (спеціальне кардіологічне узд).    

Дослідники виявили генетичну мутацію, яка спричиняє розвиток ГКМП у мейн-кунів, і розробили генетичний тест, який дозволяє заводчикам перевіряти котів перед їх розведенням. 

Важливо! Котів, у яких виявлено ГКМП, слід виключити з програм розведення. 

2️⃣Дисплазія кульшового суглоба – це спадковий дефект кульшової западини. Воно може бути легким або з часом може призвести до сильної кульгавості. Мейн-куни з дисплазією кульшового суглоба можуть рухатися більш повільно або уникати стрибків.

Залежно від тяжкості стану зменшення ваги, ліки або хірургічне втручання можуть допомогти полегшити біль. 

Мейн-кунам, які будуть приймати участь у розведенні, необхідно зробити рентген та оцінку стегон ветеринарним ортопедом у віці 2 років. 

3️⃣Спінальна м’язова атрофія – спричиняється загибеллю нейронів спинного мозку, які активують скелетні м’язи тулуба та кінцівок, що призводить до м’язової слабкості та дегенерації. Кошенята з СМА ходять, похитуючи задні кінцівки, і їм важко стрибати.

Хвороба не викликає болю, і коти можуть жити нормальним життям. Існує тест ДНК для виявлення носіїв або діагностики ймовірно уражених кошенят. 

4️⃣Ожиріння та навантаження на суглоби

Мейн-куни великі самі по собі, тому власники іноді сприймають зайву вагу як “нормальний великий розмір”. Але надмірна маса тіла збільшує навантаження на серце, суглоби та хребет, а також може погіршувати перебіг ортопедичних проблем.

Через великий розмір мейн-кунів контроль ваги має бути частиною профілактики. Особливо це важливо для котів із дисплазією кульшових суглобів, кульгавістю або зниженням активності.

Симптоми: Кіт менше рухається, неохоче стрибає, швидше втомлюється, важче доглядає за шерстю, набирає вагу, стає менш активним. Додатково варто мати на увазі такі можливі проблеми як: Піруваткіназна недостатність, Ниркові кісти та полікістозоподібні зміни, Ентропіон, Носоглоткові поліпи

Базою у профілактиці будь-якого улюбленця є обробки від паразитів та щеплення. Питання щеплень докладно розібрали у безкоштовному курсі, а обробки від паразитів розібрали у вебінарах за цим посиланням чи у гайдах тут. Плюс не забувайте про щорічні чек-апи – це дозволяє виявляти проблеми завчасно!

Якщо улюбленця щось турбує, звертайтесь до наших спеціалістів для онлайн консультації, будемо раді допомогти:

Онлайн консультація

FAQ

Мейн-кун або Мейнкун – як правильно називається порода?

Правильна назва породи українською – мейн-кун, через дефіс. Але в пошуку часто використовують і варіант “Мейнкун”, тому власники можуть зустрічати обидва написання.

Який характер у мейн-куна?

Мейн-куни зазвичай спокійні, контактні, терплячі й дуже прив’язані до своїх власників. Вони можуть слідувати за людиною по дому, “розмовляти” нетиповими звуками, цікавитися іграми та інтелектуальними завданнями. Попри великий розмір, це не агресивна порода, але кожен кіт має власний характер.

До якого віку росте мейн-кун?

Мейн-куни розвиваються повільніше, ніж багато інших котів. Повного фізичного розміру вони часто досягають лише у віці 3–5 років. Саме тому кошеня мейн-куна не варто оцінювати як “дорослого” вже після першого року життя.

Які хвороби найчастіше зустрічаються у мейн-кунів?

Для мейн-кунів особливо важливі гіпертрофічна кардіоміопатія, дисплазія кульшових суглобів і спінальна м’язова атрофія. Також у породи можуть зустрічатися піруваткіназна недостатність, ниркові кісти, ентропіон, носоглоткові поліпи та проблеми, пов’язані з великою масою тіла.

Чому мейн-кунам потрібно перевіряти серце?

Мейн-куни мають породну схильність до гіпертрофічної кардіоміопатії – захворювання, при якому стінки серця потовщуються і серце працює гірше. Навіть якщо кіт виглядає здоровим, планове кардіологічне УЗД допомагає виявити проблему раніше.

Чи потрібно мейн-куну робити генетичні тести?

Так, особливо якщо кіт або кішка беруть участь у розведенні. Для мейн-кунів існують генетичні тести на деякі спадкові хвороби, зокрема HCM, SMA та PKDef. Такі тести допомагають зменшити ризик народження кошенят із тяжкими спадковими проблемами.

Чи підходить мейн-кун для життя у квартирі?

Так, мейн-кун може жити у квартирі, якщо має достатньо простору, активності, високі лежанки, кігтеточки, іграшки та безпечне середовище. Через великий розмір важливо обирати міцні конструкції, великі лотки, зручні переноски й надійні полиці.

Коли мейн-куна потрібно терміново показати ветеринару?

Терміново звертайтеся до ветеринара, якщо у мейн-куна з’явилася задишка, слабкість, непритомність, кульгавість, небажання стрибати, біль, різка млявість, втрата апетиту, бліді слизові, сильна спрага, проблеми із сечовипусканням або помітні зміни ходи. Для великої породи важливо не ігнорувати навіть “незначні” зміни активності.