Харчові звички собак та котів

Собаки Харчові вподобання та звички собак формувалися еволюційно від їх найближчих родичів - вовків та койотів, які в залежності від умов середовища можуть вести себе як активні хижаки або як падальщики.

Койоти харчуються в основному падаллю, полюють на гризунів та інших дрібних ссавців, птахів, амфібій. На додачу до цього раціону вони поїдають фекалії травоїдних тварин. Вовки полюють переважно на копитних (олені, лосі, буйволи, антилопи, зебри). Найбільш ласою частиною туші для них є нутрощі, тому що напівперетравлений рослинний вміст є важливою частиною дієти вовка. І койоти, і вовки також можуть поїдати фрукти, ягоди, баштанні культури і навіть гриби.

🔸Як і їхні дикі родичі, собаки можуть харчуватися змішаним раціоном.

Анатомічні та фізіологічні характеристики їх травного тракту дозволяють їм перетравлювати та засвоювати не тільки м'ясо, але й інші види корму, хоча перше має переважати в раціоні.

🔹В офіційній класифікації собаки відносяться до м’ясоїдних всеїдних тварин.

🔸Дикі псові зазвичай їдять велику кількість їжі, часто не регулярно.

Собаки можуть отримувати добову норму раціону за один або два прийоми. Такий тип харчування означає, що шлунок має бути здатним досить сильно розтягуватися. Об'єм шлунка у собаки середнього розміру становить 2-2,5 л, а у великих особин здатний досягати об'єму 9 л.

🔹Для задоволення природних потреб собак важливий процес гризіння.

Він допомагає як підтримувати гігієну ротової порожними так і чистоту зубів. Не менш важливим є і психологічний аспект - гризіння дозволяє знизити стрес та тривогу, заспокоїтися, розважити під час відсутності власників вдома.

🔸Ікла собак служать для розривання їжі, корінні зуби з великими жувальними поверхнями - для розмелювання їжі.

Собаки можуть фіксувати великі шматки їжі за допомогою лап і відривати невеликі шматочки за допомогою ікол та різців, після чого шматочки їжі просуваються в задню частину ротової порожнини, де перемелюються за допомогою молярів, змішуються зі слиною та ковтаються. Голодний собака може заковтувати дуже великі шматки, практично їх не пережовуючи. Коти Говорячи про харчування котів, треба одразу визначити принциповий факт, що кішка - це не маленька собачка! До речі, це стосується не лише харчування.

🔹Представники сімейства котячих є суворими або істинно м’ясоїдними тваринами.

Домашні кішки своїми деякими особливостями харчової поведінки схожі зі своїми дикими побратимами. На відміну від більшості ссавців, кішки не виявляють регулярної щоденної ритмічності в циклах сну, активності, годівлі та споживанні рідини⏱.

🔸Кішки споживають їжу за 10-20 невеликих прийомів протягом дня та ночі.

Така харчова поведінка відображає еволюційні відносини кішок з їхньою здобиччю. Більшість видобутку диких кішок зазвичай складають дрібні гризуни (наприклад, полівки і миші), частину здобичі можуть становити також молоді кролики і зайці, птиці, рептилії, жаби і комахи. Повторні цикли полювання протягом дня та ночі покликані забезпечувати достатнє споживання їжі для середньої кішки. Тому це абсолютно нормально, коли кішка їсть невеличкими порціями впродовж доби✅.

🔹Мисливський інстинкт у кішок настільки сильний, що вони можуть припинити поїдання їжі, щоб напасти на нову здобич.

Багато власників думають, що добре нагодована кішка не полюватиме і засмучується, якщо їхній домашній улюбленець вбиває пташку або мишку. Але це є виявом їхнього природного інстинкту. І з цим можна лише змиритись🐱.

🔸Харчова поведінка котячих у дикій природі відрізняється тим, що вони уникають поїдання рослинного вмісту нутрощів своєї здобичі, а віддають перевагу безпосередньо м'ясу.

На поїдання корму кішками впливає його температура. Кішки віддають перевагу їжі, температура якої наближена до нормальної температури тіла ( 38.5 С ), це пов'язано з тим, що в природі вони поїдають щойно вбиту здобич😼.

🔹Щелепи кішок мають обмежені здібності до руху з боку в бік і вперед-назад, що обмежує їхню здатність до жування.

Ножицеподібні рухи зубів котячих ідеально підходять для захоплення шиї жертви з метою пошкодження спинного мозку та знерухомлення.

🔸У кішок у слині відсутній фермент амілаза, який служить для перетравлення вуглеводів.

Це також є ознакою того, що травний тракт кішки не пристосований до перетравлення рослинної їжі🌱.

🔹Оскільки кішки в дикій природі характеризуються частим споживанням невеликих порцій, шлунок менш важливий як резервуар для зберігання їжі порівняно зі шлунком собак.

Таким чином, шлунок домашніх кішок є більш простим, ніж у собак (тобто, відносно невеликим, із залізистим дном меншим за площею). Які цікаві харчові звички собак та котів ви помічаєте у своїх улюбленцях? Діліться в коментарях!👇